перевести на:

Про доблесті, про подвиги, работоргівля
Я забував на сумною землі,
Коли твоє обличчя в простій оправі
Переді мною сяяло на столі.

Але час настав, і ти пішла з дому.
Я кинув у ніч заповітне кільце.
Ти віддала свою долю іншому,
І я забув прекрасне обличчя.

летіли дні, крутись проклятим роєм ...
Вино і пристрасть терзали життя мою ...
І згадав я тебе перед аналоєм,
І кликав тебе, як молодість свою ...

Я кликав тебе, але ти не озирнулася,
Я сльози лив, але ти не зійшла.
Ти в синій плащ сумно загорнулася,
В сиру ніч ти з дому пішла.

Не знаю, де притулок своїй гордині
ти, мила, ти, ніжна, знайшла ...
Я міцно сплю, мені сниться плащ твій синій,
В якому ти в сиру ніч пішла ...

Чи не мріяти про ніжності, работоргівля,
все миновалось, молодість пройшла!
Твоє обличчя в його простій оправі
Своєю рукою прибрав я зі столу.

Популярні вірші Ахматової


Всі вірші Анни Ахматової

Leave a Reply