перевести на:

Справа розкинулися пустирі,
З давньої, як світ, смужкою зорі.

зліва, як шибениці, ліхтарі.
раз, два, три

А над усім ще галочий крик
І змертвіння місяці лик
Зовсім ні до чого виник.

це – з життя не тієї і не тієї,
це – коли буде золотий вік,

це – коли закінчиться бій,
це – коли я зустрінуся з тобою.
29 квітня 1944
Ташкент

Популярні вірші Ахматової


Всі вірші Анни Ахматової

Leave a Reply